заключення
В Інституті онкології АМН України у відділенні променевої терапії з 01.04.07 р. до 01.08.07 р. проведені клінічні дослідження з вивчення дії медичного імунобіологічного препарату Ліастен при хіміопроменевій терапії (ХПТ) у онкологічних хворих.
Згідно інструкції до препарату, Ліастен відноситься до імуномодуляторів природного походження з широким спектром дії. Він являє собою фрагменти клітинної стінки лактобактерій, які стимулюють функцію макрофагів і нормалізують кількість Т-лімфоцитів. Ліастен здатен підвищувати цитотоксичну активність природних клітин-кілерів, сприяти стимуляції лейкопоеза, зменшувати побічні ефекти хіміо- та променевої терапії.
У дослідження були включені хворі на рак молочної залози ІІБ-ШБ ст. і хворі на рак шийки та тіла матки ІБ-ШБ ст. Досліджувану групу склали 20 пацієнток: 6 - хворі на рак молочної залози, 8 - на рак шийки матки і 6 - на рак тіла матки. Контрольну групу становили 10 хворих: 4 - на рак молочної залози і 6 - на рак шийки матки. Усім хворим проводили ХПТ згідно стандартним методам лікування. Пацієнтам досліджуваної групи впродовж всього курсу лікування вводили препарат Ліастен по 200 мг внутрішньом'язево один раз в 7 діб, максимальною дозою 1000 мг за 5 ін'єкцій.
Усі хворі лікування переносили задовільно. При введенні Ліастену у однієї хворої на місці ін'єкції спостерігали гіперемію, гіпертермію і незначний зуд. Під впливом дії десенсибілізуючого препарату всі побічні ефекти зникли. У другої хворої досліджуваної групи після введення Ліастену виник головний біль, а у двох з решти відмічали підвищення температури тіла до 37,5 °С протягом 5-6 годин після кожної ін'єкції, проте, медичної корекції це не потребувало.
Починаючи з 2-3-ї ін'єкції Ліастену на фоні ХПТ, хворі відмічали зменшення болі, слабкості. У цей період за допомогою об'єктивних методів дослідження було зареєстровано зменшення розмірів пухлини та інфільтрації оточуючих нормальних тканин. Незважаючи на те, що хворим досліджуваної групи опромінення проводили на тлі введення хіміопрепаратів, показники крові, а саме, лейкоцити і лімфоцити протягом усього курсу були в межах норми. У 6 хворих контрольної групи під час лікування зареєстровано лейкопенію (5 випадків -І ступеня, 1 випадок - II ступеня), у 2 хворих відмічено тромбоцитопенію. Променеві реакції (ентероколіти, епідерміти) також спостерігали у більшої частини хворих цієї групи. Враховуючи вираженість променевих реакцій, 3 хворі контрольної групи потребували вимушеної перерви в лікуванні.
Таким чином, застосування Ліастену при лікуванні онкологічних хворих сприяє стимуляції лейкопоеза, зменшує побічні ефекти ХПТ, дає можливість провести курс лікування в запланованому об'ємі і без вимушеної перерви. Тому, Ліастен може застосовуватись під час ХПТ онкохворих як препарат супроводу для забезпечення повного курсу основного лікування.
Керівник відділу променевої терапії д.мед.н.,
проф. Іванкова B.C.
Заступник директора з наукової роботи 10 АНУ д.мед.н.,
проф. Гріневич Ю.Я.
